КВІТИ
Слів на описи не трачу, словом не
передаси
їх земної, безсловесної, дивовижної
краси.
Люди дивляться, п’яніють, в них
кохаються віки,
Нареченим їх дарують, заплітають у
вінки.
Ними кожен свою радість, власне щастя
назива —
Квіти часто нам говорять втричі більше,
ніж слова.
Скільки ми їм довіряли мрій, недоспаних
ночей!
Але є ще кращі квіти, невидимі для очей.
Не цвітуть вони на клумбах і на тихих
озерцях,
А цвітуть вони у грудях, у людських
цвітуть серцях.
В щирім серці, в чесних грудях — вірю,
знаю! — квіти є!
Щастя їх коріння поїть, радість барв їм
додає.
В них красується, ясніє мрій дитинна
чистота,
Золотими пелюстками в них кохання
розквіта.
Щоб вони не помарніли в душах чистих і
ясних,
Завжди ніжністю й любов’ю поливайте,
люди, їх.
Василь Симоненко
Фото ВЛАД ШИШИЛОВ
https://www.facebook.com/vlad.shishilov
Коментарі
Дописати коментар