ПАВУТИНА

Сплітаю слова в павутину

Із жовто-блакитних ниток.

Сиджу по ночах у каміна,

Поки не скінчиться клубок.

У рими сплітаю куплети,

В’яжу між собою слова.

В’яжу, бо так роблять поети,

Щоб мова вкраїнська жила.

Щоб той, хто впаде в павутину

Свій край назавжди полюбив.

Всім серцем люблю Україну,

Шевченко у котрій творив.

Його павутина пророча,

Немає обмежень границь,

Як мова вкраїнська, співоча,

А скільки у ній таємниць.

Сиджу і плету павутину,

Як плів волелюбний Тарас.

Всім серцем люблю Україну,

Плету,

Щоб дух до свободи не гас.

Східний

Фото ВЛАД ШИШИЛОВ

Палітра думок