ГОРОБИНА

 

ГОРОБИНА

Збігла листопаду половина -

Запалала сяйвом горобина.

Ваблять очі терпкуваті грона -

Незбагненна їх краса червона.

Вогненно-святкові, променисті,

Горобина - по усьому місті,

На Житомир брошками упала

І у себе місто закохала.

Лист відзолотився, віття темне,

Журяться останні хризантеми,

А на горобинах птахи верткі

Радісно смакують феєрверки.

Нагадала осінь, що на світі

Є дощі холодні, різкий вітер,

Чад і пробки від автомобілів

І сумні проблеми наболілі.

Та засіє з неба сніг кудлатий,

Будемо всім серцем споглядати,

Як в пуху холоднім горобина

Гріє місто, мов краса людину.

МАРІЯ ЗІНОВЧУК