Палітра думок

  Є квіти, що дарують радість Й такі, що навівають сум, А інші - найніжнішим ароматом Перенесуть нас в царство мрій і дум, А є простенькі білі квіти, Нічого надзвичайного, проте, Коли побачать їх – сміються діти, А серце в них – це сонце золоте… Роман Святенко Фото ВЛАД ШИШИЛОВ https://www.facebook.com/vlad.shishilov

Добрий ранок, Україно! Помолюся Богу нині За наш край, за рідні землі Щоб були благословенні. Щоб не знали ми більш горя, Щоб були усі здорові. Хай цей гарний новий день Починається з пісень. Добрий ранок, Україно! Помолюся Богу щиро За діток, що йдуть до школи, Щоб навчались вони добре, За батьків в селі стареньких Хай їм не болить серденько, Хай насушний буде хліб В кожнім домі на столі. Добрий ранок, Україно! Будь навік благословенна. Боже, дай нам процвітання, В добрий справах дай єднання. Боже, кращу долю нині Дай моїй Ти Батьківщині. Краю мій, свята земля! Помолюсь за тебе я. Олексій Благослов Фото ВЛАД ШИШИЛОВ https://www.facebook.com/vlad.shishilov  

  Слів на описи не трачу, словом не передаси їх земної, безсловесної, дивовижної краси. Люди дивляться, п’яніють, в них кохаються віки, Нареченим їх дарують, заплітають у вінки. Ними кожен свою радість, власне щастя назива — Квіти часто нам говорять втричі більше, ніж слова. Скільки ми їм довіряли мрій, недоспаних ночей! Але є ще кращі квіти, невидимі для очей. Не цвітуть вони на клумбах і на тихих озерцях, А цвітуть вони у грудях, у людських цвітуть серцях. В щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю! — квіти є! Щастя їх коріння поїть, радість барв їм додає. В них красується, ясніє мрій дитинна чистота, Золотими пелюстками в них кохання розквіта. Щоб вони не помарніли в душах чистих і ясних, Завжди ніжністю й любов’ю поливайте, люди, їх. Василь Симоненко Фото ВЛАД ШИШИЛОВ https://www.facebook.com/vlad.shishilov

  Дитинство – кольорові окуляри, Усе навкруг безхмарне і легке, Сльоза тече – біжиш мерщій до мами, І все ота сльоза умить втече… О юність – ті рожеві окуляри, Коли амбіції твої на висоті, І свою правоту доводиш мамі, І впевнений у своїй правоті… О молодість – знімаєш окуляри, І бачиш світ до самого коріння, Спішиш в обійми дорогої мами, Із вдячністю, за щире розуміння… О осінь – десь поділись окуляри? Співаєш внукам ніжно колискові… Діти й онуки обіймають маму, І розумієш – щастя у любові… 02.06.2018р. © Автор Британ Галина Ярославівна Фото ВЛАД ШИШИЛОВ https://www.facebook.com/vlad.shishilov

    А на дворі у танці вальсу кружляють парасолі і майже не видно за ними людей. А дощ продовжує підкручувати гучність і ось уже зовсім не чути тупіт перехожих. Вітер не хоче миритись із цією несправедливістю і вириває парасолі із рук людей що кричать і простягають руки. А парасолі летять і летять догори. І ось нарешті небо вкрили ці особливі і такі різні за виглядом парасолі. А люди розійшлись так і не піднявши голови. Христя Фото ВЛАД ШИШИЛОВ https://www.facebook.com/vlad.shishilov

  ДОЩ Благодатний, довгожданий, Дивним сяйвом осіянний, Золотий вечірній гість Впав бадьоро, свіжо, дзвінко На закурені будинки Зголоднілих передмість. Відкривай гарячі груди, Мати земле! Дощ остудить, Оживить і запліднить,— І пшеницею й ячменем Буйним повівом зеленим Білі села звеселить., 1925 p. Максим Рильський Фото ВЛАД ШИШИЛОВ https://www.facebook.com/vlad.shishilov