Палітра думок

( 1865 -1901) Митрополит Андрей Шептицький народився 29 липня 1865 року в с. Прилбичі, що на Яворівщині. Був очільником Українськ ої греко-католицьк ої церкв и з 1901 року і аж до своєї смерті 1 листопада 1944 р.  П оходить із давнього українського графського роду Шептицьких. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям.  1905 ро ку заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів.   Мав декілька наукових ступенів: доктор права, доктор теології, доктор філософії. П ершим із ієрархів почав використовувати в спілкуванні з вірними народну мову. Першим почав правити богослужіння українською мовою. Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму. Зазнавав утисків більшовиків. Митрополит Андрей — визначний дія...

(28.07.1880 – 6.03.1951) - український політичний і державний діяч, письменник. У народній школі Володимир звернув на себе увагу своїми здібностями, після закінченню школи Володимира віддали до Єлисаветградської гімназії, де він навчався з 16 серпня 1890 року по червень 1899 року. У старших класах гімназії Володимир Винниченко взяв участь у революційній організації, написав революційну поему, а згодом його відрахували з гімназії. Незважаючи на виразну нехіть учителів видати учневі «атестат зрілості», під натиском директора гімназії Володимир одержує диплом. Під час навчання на юридичному факультеті Київського університету брав активну участь в українському національному русі, був членом Київської громади і одним із засновників РУП, вів пропаганду серед селян Полтавщини і робітників Києва. 1902 виключений з університету за політичну діяльність, призваний до армії, яку залишив через загрозу арешту, перейшов на нелегальне становище. З 1905 входив до керівного ядра Ук...

ФРАНКО Петро Іванович (28.06.1890 – 1941) – син І. Я. Франка, військовий діяч, педагог, учений, фундатор авіації УГА (Українська галицька армія) народився в с. Нагуєвичі (нині село Дрогобицького р-ну Львів. обл.).  Після закінчення гімназії у Львові в 1910 працював вчителем, одночасно навчаючись на хімічному факультеті Львівської Політехніки. Активний учасник студентського, січового і пластового руху на Галичині. З початком польсько-української війни 1918-1919 брав активну участь в боротьбі за Львів у чині поручника. Після втрати українцями Львова запропонував організувати авіаційний загін. 1918 рік офіційно прийнято вважати днем заснування авіації ГА, а Петра Франка – її організатором. 1919 року, довідавшись про падіння ЗУНР, відправився до Відня, де зайнявся видавничою справою – організував видавниче товариство "Франко-син і Спілка". 1922 року повернувся до Львова, влаштуватися викладачем гімназії в Коломиї, куди переїхав на постійне проживання. Одержав дип...

Сьогодні виповнюється 85 років від дня народження Євгена Концевича (1935-2010), видатного письменника-шістдесятника,  творчий доробок якого залишив помітний слід в українській літературі. Лауреат Всеукраїнської премії в галузі літературі мистецтв ім. Івана Огієнка (1999), обласної премії ім. Василя Земляка (2010), нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, почесний громадянин міста Житомира. Євген Концевич - автор новелістичних збірок: -   «Йдучи вулицею» (1985) ; -   «Вона йшла усміхнена…» (2002) ; -   «Голубко моя сиза» (2003) ; -  мемуарно-критичної книжки «Тутешня кава» (2000) ; -  «Голубині пастелі» ; -   книг-перекладів з польської та російської мов. Народився у с. Млинище Житомирського району Житомирської області. П’ятдесят вісім років був прикутий до ліжка, проте «ціною неймовірних зусиль тримався за життя і знайшов у ньому своє місце». Завдяки знайомству з Василем Хомичевським, Валерієм і Анатол...